Як маємо вистояти у духовній боротьбі

Часто ревні християни відчувають, що в боротьбі за навернення доводиться твердо протидіяти силі, яка намагається стати на дорозі до спасіння. Йдеться про силу диявола, яку в жодному разі не можна ігнорувати в боротьбі за спасіння душі.

Святе Письмо виразно говорить: "Нам бо треба боротися не проти тіла й крові, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір, і перемагаючи все, міцно встоятися" (Еф.6,12-13).
Диявол хоче вкрасти з нашого життя Ісуса, він зробить усе, щоб не дати людині покаятися, щоб люди звільнялися від гріхів, змінювалися в своїй суті і ставали щасливими.
Біблія називає сатану найхитрішим спокусником. Йому дуже легко обманути людину, бо він майстерно вміє маніпулювати нашими слабкостями, нашим страхом, нашою ослабленою вірою. Тому кожен християнин має знати, чим є духовний бій і які психологічні моменти використовує при цьому диявол.
Через свій бунт перед Богом Люцифер, що колись був найдостойнішим ангелом, втратив Небо, краса якого йому відома. Тепер він заздрить нам, що маємо приготовлене Богом місце у Небі (под. Ів.14,2-3). Тому диявол сильно хоче потягнути нас за собою, щоб і ми втратили Боже Царство. Особливо жорстокою духовна боротьба є у годину смерті, бо сатана розуміє, що це остання його можливість занапастити людську душу. Підкине вмираючій людині думки-сумніви, нав'яже зневіру в спасительну силу Ісусової Крові. Тому в час смерті маємо молитися за вмираючого, віддавати його в Ісусові руки, просити про заступництво Пресвяту Богородицю. Надзвичайно потрібна наша молитва християнській душі, яка розлучається з тілом в час трагічної смерті, наприклад, якоїсь аварії. Мусимо взивати до Ісуса за цю людину, а навіть і півгодини після її смерті, незалежно, чи це хтось із наших близьких, чи зовсім чужа для нас людина. Адже йдеться про вічне спасіння! Бо лише за життя Господь дає людині шанс відновити союз із Богом через покаяння.
В теперішньому часі поширюються різні єресі, нібито диявол насправді не існує, що пекло не є вічним. Але все це є вигадки сатани. Про існування демонів можуть потвердити екзорцисти, а про пекло виразно каже Святе Письмо: ті, які не знають Бога "вони зазнають кари,- вічної погибелі…"(IIСол.1,9).
Демон дуже хитро і підступно використовує наші слабкості, щоб підкинути ситуацію, з якої складно вийти переможцем. Це видно вже з прикладу того, як підло звів спокусник перших людей. Помилкою Єви було вже те, що вона вступила в діалог із сатаною. Він є дуже хитрий, з ним неможливо дискутувати. Навіть Ісус на пустелі не розмовляв з дияволом, а відповідав на його закиди коротко Божим словом: "Написано" (Мт.4,4). Дорого прийшлося заплатити людству за те, що наші праотці повірили у брехню сатани.
Всі ми заражені цим первородним гріхом. Тому дуже легко виникають непорозуміння в сім'ях, начебто, на рівному місці, безпричинно. Хтось несподівано захворів і лікарі не можуть встановити причини недуги. Диявол робить такі пакості, щоб відтягнути людину від Бога, перешкодити в молитві, викликати нарікання.
Хитро бреше лукавий через ворожок, екстрасенсів і їм подібним. Спочатку підкине людині проблему, згодом, ніби, дасть її вирішення. Зразу скаже, нібито, трохи правди, але потім оббреше, розсварить рідних, друзів, сусідів. Через ворожбитство посіє ворожнечу між ними, ще й може довести фальшивими пророцтвами до самогубства.
Підступно втручається диявол у Божі плани й на рівні державних справ. Для прикладу: зараз, в Євросоюзі прийнятий закон про евтаназію - "солодку смерть". Для невіруючої людини це,нібито, добре рішення, милосердям є позбавити людину страждань. Але це є пряма дорога до пекла, бо суперечить Божому Закону.
Особливо запеклою духовна боротьба стає тоді, коли триває молитва за чиєсь навернення. Диявол по-різному намагається перешкодити Божим планам спасіння. Буває, що людина щиро навернеться, але не перебуває у спільноті християн. Якщо немає кому її підтримати, перестерегти, тоді християнську душу знову починає затягувати дух світу, диявол нашіптує: "Нащо тобі молитися, маєш приємності світу". І може статися, а без спільноти часто й стається, що людина падає. Сама, без підтримки не може встояти проти підступів сатани.
Від моменту, коли ми прийняли Ісуса, сатана став нашим ворогом на життя і смерть. За наше особисте спасіння, за спасіння якнайбільше душ маємо боротися щодня. Ця боротьба пов'язана з постійними утисками і терпіннями. Переслідувань зазнав сам Ісус, переслідували аж до смерті й апостолів. І зараз Господь шукає людей, що готові боротися за Правду. Але хто йде на серйозну війну, мусить зважати на небезпеки.
Якщо хочемо боротися за Христа, маємо добре усвідомити, що власними силами не зможемо перемогти ворога. У кожному з нас є зрадник - стара людина - отруйна інфекція первородного гріха. Але кожен правдивий християнин має в собі живого Ісуса, Того, хто сильніший за князя світу. Тому мусимо поводити себе так, щоб стара наша людина не стала нам на перешкоді.
Чим можемо перемогти диявола? Не силою, не інтелігентністю, бо диявол і сильніший і інтелігентніший за нас. Перемогти в духовній боротьбі можемо тільки покорою. Диявол  - це дух пихи, гордості. Покору, правду він не зносить, бо сам є брехуном: "А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому… він брехун і батько лжі" (Ів.8,44).
Але Ісус є Правда! Коли твердо стоїмо в Христі, у правді, тоді переможемо. Та якщо хоч трохи поступимося брехні, не зможемо перемогти диявола, бо він своїми інтелектуальними хитрощами обдурить нас цілковито.
В духовній боротьбі середньої дороги немає. Або служимо Богові, або служимо сатані. Бог бореться за нас, не ми самі: "Господь бо воюватиме за вас, ви ж будьте спокійні" (Вих.14,14). А якщо і станеться  щось недобре, то Господь допускає це для того, щоб укріпити нас в довірі до Нього. Господь хоче лише нашої віри й покори. "Все, що народжується від Бога, перемагає світ. І ось перемога, яка перемогла світ: віра наша" (I Ів.5,4).
Однак мусимо вірити не своїм відчуттям, своєму розумові, а Богові, вірити Божому слову. Як тільки усвідомимо, що в нас переважає віра у власні відчуття над вірою в Боже слово, зразу маємо робити покаяння. Господні ж обітниці вірні! Він ніколи не зрадить того, хто віддав своє життя у Божі руки, постійно чуває над Божими дітьми.
Сьогодні щораз більше людей, в тому числі християн, стають рабами князя тьми через окультизм або залежність від будь-якого гріха.  Їх можна звільнити в духовному бою лише тоді, коли будемо молитися як повновладні, змушуючи сатану відпустити свою здобич. Для цієї боротьби Господь дав нам могутню зброю.
По-перше, в молитвах маємо прикликати Ісусову Кров. Спочатку мусимо постійно віддавати себе самих під покров Божої Крові, щоб у сатани не було ні найменшого права на нас і щоб наші молитви отримали владу. По-друге, ми повинні щодня прославляти силу Ісусової Крові над зв'язаними душами, молитися і співати хвалебні пісні. В Крові Ангця криється величезна сила. Сатана не зносить спасительного призивання до Крові Ісуса, якою Він нас відкуповує: темрява змушена відпускати душі.
Величезну владу над демоном має також Ім'я Ісуса Христа. Коли будемо проголошувати переможне Ім'я Ісуса, твердині сатани впадуть і він змушений віддати полонені душі. Ім'я Ісуса має силу розбивати кайдани гріха! Молитов і переможних пісень, які хвалять Ім'я Ісуса і Його Рани, бояться й визнають усі сили пекла.
Насамкінець, за все, що трапляється у нашому житті, маємо дякувати Богові. Добре чи зле на нашу гадку, Господь допускає лише те, що буде корисним для нас. Ніколи не нарікати, а завжди тільки дякувати! Умовою перемоги є повна відданість - такий послух віри, який мала Богородиця.
Ми є воїни Христові. На підбадьорення нам Ісус дав чудову обітницю: "Ось я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, - і ніщо вам не зашкодить" (Лк.10.19).
Ісус має кінцеве слово. Він є Переможець! Будьмо Йому вірні.
Підготувала Наталя ДАЛЯВСЬКА