А той другий празник... зі стриптизом

Українська Церква святкує Обрізання Ісуса Христа за старим стилем 14 січня. Це свято символізує історичну подію, що сталася на восьмий день після народження Ісуса, згідно із законом Мойсея.
Таким чином ще раз наголошується, що Бог став чоловіком по плоті, водночас обрізання для юдеїв було знаком приналежності до богообраного народу. Тому Пресвята Діва Марія та Йосиф Обручник принесли немовля до храму, як того вимагав закон. Крім того, обрізання було прообразом Хрещення, даного людям з пришестям Сина Божого. Новозавітне обрізання - хрещення, повинно бути обрізанням наших гріхів і вад.
На свято Обрізання припадає також день пам'яті Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської, вселенського вчителя Церкви (IV cт.). Цього ж дня святкується Новий рік за старим стилем; у далекому 1699 році за наказом Петра І відповідно до європейського літочислення календарний відлік було перенесено на 14 днів назад, але Східна Церква й далі дотримувалася старого стилю календаря.
Коли говорити про святкування Нового року за старим стилем, чи по іншому старого Нового року, або ж Українського Нового року, то найважливішою його традицією є посівання. Звичай цей побутує здавна, люди вважали: чим більше прийде сівачів, тим щедрішим буде урожай. Посівав завжди хлопець...
Багату українську традицію сьогодні подекуди призабули, подекуди нею просто нехтують - чи то соромляться, вважаючи за щось віджите, чи лінь-матінка не хоче цікавитися своєю історією й звичаями. Але й це не найгірше. Гіршим є те, що під відродженням традицій часто-густо подають наспіх "зліплені" сценарії: святкування Нового року, для прикладу, з Дідом Морозом та Снігуронькою, з іншими модерними "прибамбасами". А найгіршим є маскування під українські звичаї поганських, мається на увазі нехристиянських, дійств, вульгарних розважальних заходів.
Саме так "святкували" Старий Новий рік в одному із фешенебельних трускавецьких санаторіїв. Афіші, розклеєні в Трускавці та Дрогобичі, сповіщали, що на "святі" буде... жіночий та чоловічий стриптиз. А далі йшов весь список "блатняка"  - учасників того збіговиська: два загадкові "Dj's", ще два не менш загадкові "Mc's", і четверо тих, хто "show progrsm", чи, по їхньому, показував назовні усе своє грішне тіло й тим "тяжко" заробляв собі на хліб.
Як видно з афіші, на "святі" були Снігуроньки-моделі, одягнені так, щоб зваблювати багатого й нетямущого клієнта, бо бідний і з розумом туди не втрапить. На голові модельок-блондинок був головний убір  - щось середнє між модерновим Санта Клаусом та постсовєцьким Дідом Морозом...
У час зимових Різдвяно-новорічних празників Українська Церква не дає дозволу на весілля, їх період розпочинається 24 січня. Для прийняття свого часу Церквою такого рішення була одна причина: щоб світськими веселощами не затьмарити найбільшої радості - народження Божого Дитятка Ісуса Христа. Тому проведення у цей час усяких світських розваг, тим більше відверто вульгарних, тобто, антихристиянських, є неморальним вчинком. Це відноситься як до організаторів, так і до учасників таких горе-дійств, до віруючих та невіруючих, до представників інших вірувань, адже, проведення таких заходів є зневагою  християн, їх почуттів, звичаїв та традицій. Винні у цьому ми самі, ті, хто називає себе християнами, важко ж бо уявити, що подібне може бути в якійсь мусульманській країні.
На жаль, згаданий стриптиз-захід був не єдиним у санаторіях та відпочинкових закладах Трускавця, де зневажено Божого Сина, котрого Єдиного маємо згадувати у ці зимові дні. У деяких закладах подібно "святкували" Святий Вечір. Звісно ж, що "святовечірні" дійства не символізували пісну вечерю Святих Апостолів, "святкування" радше нагадували бенкет тих, хто розіп'яв нашого Спасителя - від алкоголю їх розум був затьмарений, очі бачили світ у його задзеркаллі, їхні бажання прагнули наситити свою плоть, а душі були пустими...
Василь КИРИЛИЧ