Христова правда – незборима!

Впродовж останнього часу, як ніколи раніше, загострилася боротьба темних сил із Христовою правдою, Його наукою.
Наступ на християнство посилився кількома напрямами. Найперша лінія наступу, яку застосували антихристиянські сили - пропагування й узаконення неприродних, нелюдських та антиморальних ухилів людини, що є протилежними Христовому вченню та Божим Заповідям. Інакше кажучи, пропагуються людські збочення, які не лише абсолютно суперечать написаному в Святому Письмі, але й ідуть врозріз із людськими етичними нормами й зі здоровим глуздом.
Ще 29 квітня Парламентська Асамблея Ради Європи за мовчазної згоди її дванадцяти представників від України ухвалила низку документів, які закликають держав - членів Ради Європи легалізувати одностатеві партнерства та розширити права секс-меншин. Ця дата стала лише початком вкраплення нелюдських норм у життя українців. Факт загрози підписання у ПАРЄ антиморального документу тоді замовчувався, аби уникнути небажаної негативної думки українців щодо Євросоюзу - проекту антихристиянських сил. Про загрозу тоді вголос висловилися спільноти УПГКЦ - вони з протестом вийшли на маніфестації у містах Західної України та столиці нашої держави Києві. Шалений спротив організаторам та учасникам акцій протесту тоді чинили активісти із так званих організацій ЛГБТ (лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів), заручившись підмогою… ієрархії УГКЦ. Саме вони, відступники у фелонах та омофорах, поширювали серед вірних УГКЦ інформацію про відсутність загрози з боку ініціатив Євросоюзу та самих ЛГБТ-організацій, а організаторів акцій протесту проти узаконення збочень у нашій країні назвали провокаторами. У церквах зачитували різні "пастирські листи" та звернення, у яких вірним заборонялося брати участь у маніфестаціях протесту.
Наївно було б думати, що ієрархи та священики УГКЦ "спускали" розпорядження про заборону брати участь у маніфестаціях з самих лише міркувань несприйняття УПГКЦ як церкви, благословення на це дав глава УГКЦ, тепер уже колишній, Любомир Гузар. Його цитата з книги "Бесіди з блаженнішим…" "вони можуть жити разом…", йдеться про геїв, є епіграфом на одному із содомітських сайтів.
Про наступ на основи християнства свідчать останні ініціативи у Верховній Раді України та деякі кричущі події. Наприкінці лютого 2011 року українські парламентарі схвалили резолюцію 1755 з наголосом на зміни в Конституції України та українському законодавстві "під Євросоюз", ратифікувавши конвенцію про усиновлення дітей, де мало не узаконили можливість батьківства так званими одностатевими "сім’ями". А "вінцем" у пропагуванні содомітських забаганок у нашій країні стала реєстрація так званої громадської організації ЛГБТ-Християн "Центр Святого Сотника Корнилія", чи інакше - їхньої церкви…
Як не прикро говорити, кроками наступу на християнські основи сьогодні є деякі ініціативи та рішення, які лобіюються у самому Ватикані. Одне з них - ініціатива проголошення Івана Павла ІІ блаженним. А саме він, попередник Бенедикта XVI, спричинився до великого відпаду від Христової віри: у 1986 році у італійському місті Асижі Іван Павло ІІ скликав так звану всесвітню молитву за мир, де поряд з християнськими провідниками "молилися" шамани, імами та інші гуру найрізноманітніших культів та сект. Тим самим колишній глава Ватикану поставив на один щабель  Христову Церкву з поганськими організаціями та збориськами.
Колишній папа Римський сприяв також поширенню християнської псевдонауки, так званої історично-критичної теології (ІКТ) та її єресей. Він скасував екскомунікацію масонів і цим самим дав їм "зелене світло" на управління церквою та великий вплив у ній. Нагадаємо, що саме один із ватиканських масонів "благословив" призначення Любомира Гузара на главу УГКЦ, котрий після свого свячення Йосипом Сліпим 19 років не мав папського благословення й затвердження.
Результатом цих та інших відступництв Івана Павла ІІ є катастрофічний стан Католицької Церкви. А чи не є наслідком цього чимраз частіші нинішні світові катастрофи? Візьмімо лише минулий 2010 рік: землетруси у Гаїті з трьохсоттисячними жертвами, Китаї з жертвами в кілька тисяч, Чилі з сотнями загиблих, Туреччині та Гватемалі з жертвами в кілька десятків людей. Крім того - повені, цунамі, тайфуни, спекотні спустошення, масові викиди риб та загибелі птахів, виверження вулканів - у Китаї, Пакистані, Індонезії, Росії й інших країнах. Загалом природні катастрофи у світі лише в 2010 році спричинили загибель майже півмільйона людей, кількість потерпілих обчислюється мільйонами...
Що робити у теперішній ситуації, коли світ потерпає за чиїсь гріхи, а Церква при цьому мовчить? Правовірний Синод УПГКЦ листом звернувся до Святішого Отця Бенедикта XVI, у якому пропонує розпочати радикальну реформу Церкви. Серед іншого єпископи Української Правовірної Греко-Католицької Церкви пропонують відкликати від керівництва діючу ієрархію і призначити іншу - тих єпископів та архиєпископів, котрі визнають правдиву віру та відречуться єресей. І тоді Католицька Церква буде опорою для богобоязливого люду “і ворота пекельні не здолають її”.
Василь КИРИЛИЧ