Про “вибраність”

Про “вибраність” збоченців світських...

Слава Ісусу Христу!
Хочу розповісти вам історію, про яку знаю років десять. Одна молода жінка-юрист шукала духовного порятунку для своєї сім'ї і, найперше, для своєї трирічної донечки від впливу свекрухи-чарівниці. Під час особливих молитов священика-монаха з'ясувалося, що чарівниця мала великі заслуги перед темною силою, зробила людям багато зла і з часом повинна була передати своє "ремесло" та "духовний спадок" онуці. До того ж, дівчинка, підрісши, повинна була стати лесбіянкою. Таким чином виявився тісний зв'язок між духом гомосексуалізму і окультними практиками. На превеликий жаль, в Україні легалізовано такі практики, а відтак - відкрито ще одні двері для поширення активного гомосексуалізму та лесбійства.
У газеті "Високий замок" від 29 квітня цього року було вміщено інтерв'ю із сексопатологом під назвою "Содомський гріх - родом із дитинства". Лікар дає суто психологічне пояснення нетрадиційної сексуальної орієнтації, пов'язуючи її з проблемами у спілкуванні підлітків з протилежною статтю або з проблемами у взаєминах батьків. У вступі до інтерв'ю журналіст зазначає, що прихильники одностатевих стосунків вважають себе "особливими", "вибраними". Напрошується запитання: "Вибраними - ким?" Відповідь однозначна - не Богом, але ворогом Бога, який постійно кидає виклик Божій волі і Божому задуму відносно людини й сім'ї. "Вибраними - для чого?" - Для служіння справі занапащення щораз нових душ. Така "вибраність" є, по суті, одержимістю, звільнити від якої може лише Божа любов, яка сильніша від кайданів лукавого. Але для цього потрібне покаяння - особисте, батьківське і материнське, покаяння з гріхів роду.
 Багато зла у світі - через незнання. Незнання Правди. Людина може вважати себе розумнішою від Бога, їй здається, що вона сама краще знає, що добре, а що погано, вона не відає Божої волі, не вміє звіряти з нею своє життя, а живить душу оманами цього світу. Вічна істина Божого слова залишається закритою для неї.
Однак, і віруючі, практикуючі християни теж можуть виявитись закритими на Божу правду і стати залежними не так від Неї самої, як від того "авторитету", який ще дві тисячі років тому наказував вірним: "Розіпни!"
Знаємо, що Боже слово вічне та незмінне, і завданням духовних провідників (єпископів), від самих початків, є оберігати його і доносити вірним, доносити у не спотвореному на догоду цьому світові вигляді. Щоб сповнилися слова Євангелії: "Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерті" (Ів.8, 51). І "Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого зі святими ангелами" (Мр.8, 38).
Хочемо пити з чистого джерела Божої істини, яка оживляє наші душі. І нехай буде прославлений Господь Бог, триєдиний і всемогутній, у нашому житті і житті нашого народу!
З повагою, Тетяна

...та духовних

Усе починається з віри. Або її відсутності. Тоді бачимо, що серед злодіїв є багато чесних людей, і серед чесних людей є багато злодіїв. Найстрашніші злодії - духовні, які крадуть в людей віру - живу віру в Живого Бога, Котрий є завжди тут і зараз. Ті поводирі закликають “не кради”, самі ж крадуть, закликають “не суди”, самі ж судять, очорнюють, оббріхують. Устами вони служать Богу, серце ж далеке від того, що вони голосять.
Є Джон Роулінг і її “Гаррі Потер”. Є й духовний “Гаррі Поттер” - книга кардинала Гузара “Бесіди з Блаженнішим...” автора А.Аржаковського. Читав трохи, але не повністю й недовго. Коли прочитуєш, що добродій Гузар пише про гомосексуалізм, захищаючи цей гріх - далі зникає всяке бажання тримати в руках цей “твір”. Як кажуть, “ноу комент”. Дивує те, що майже всі служителі церкви мовчать на таке одкровення кардинала, в церквах й далі співається “осанна” Гузару. Люди, чи ви зовсім сліпі і глухі, чи не відаєте, що робите? Дух сатани в лоні УГКЦ, і хоч би хто щось муркнув. Тихо...
Я хочу нагадати шановним парохам, що ми всі забули, що Хтось там колись помер на Хресті, всіх нас звільняючи від гріха. Ми є нащадками Каїна, коли дозволяємо і потураємо, щоби в Церкві Христовій чинилося беззаконня. Вам Господь довірив людські безсмертні душі, а ви їх ведете до пекла. Візьміть до рук Біблію, розкрийте, де йдеться про Діяння Святих Апостолів, й прочитайте Гамаліїлову пораду і заспокойтеся в своїй нелюбові до ближнього. “Підгорецькі отці” вам не подобаються? На Христа також колись плювали, Його переслідували, мабуть то робили “щирі” юдеї. А в нас це роблять “щирі” українці”. Я нікого не осуджую, мені просто гидко від вашого бруду, вашої брехні. У ваших храмах є багато людей, але в них немає Бога і так мало любові.
раб Божий Олександр

***
“А чи знаєш ти, хто я ?” Так запитав невідомий “дядечко” мою доньку, коли та розповсюджувала неподалік однієї із дрогобицьких церков запрошення взяти участь у маніфестації проти легалізації содомського гріха. Повний антиморальних якостей хама, отримавши за броню самоправедність і, основне, володіючи фізичною силою, сховавши все це за чорні окуляри, “дядечко” тут же дав ляпаса дівчинці у вухо.
Як мама відповідаю цьому вільному від культури поведінки, контролю над своїми реакціями, “панові”, “добродієві”, чи як ще хочете, котрий перед тим, напевно, вийшов з церкви: моя донька проводила інформаційну роботу, захищаючи суспільство й сім’ю від збоченців. Сьогодні ця проблема не є конфесійною, а національною!
Невігласові, котрий десь на п’ятому десятку свого життя не знає, хто він, хочу відповісти словами мого Господа Ісуса: “Істинно, істинно кажу вам: кожен, хто гріх чинить, - гріха невольник!” Отже, до першої проблеми - відсутності національної ознаки, у незнайомця додалася ще одна - проблема звільнення.
І ще одне: всі ми родом з дитинства і першу передачу суспільного досвіду отримуємо від батьків. Де такої поведінки навчився дядько (якщо я правильно написала другу літеру) в чорних окулярах? Знову відповідь у словах Ісуса: “Переказую я те, що бачив в Отця Мого, а ви те робите, що чули у вашого батька… . Бо слова Мого ви слухати не спроможні. …тож волите за волею батька вашого чинити”.  (Ів.8:34-44). (Прошу перечитати цитату з характеристикою вашого батька в оригіналі).
з молитвою за ворогів, Ірина
P.S. Аналогічний випадок трапився тоді біля церкви на вулиці Коновальця. Невідомі дядьки (для дівчини), нацьковані уже священиком, поклали синця на носі іншої молодої християнки. Це почерк стародавнього змія, але сьогодні він вже жалить з храму.