Апокаліпсис

З невеликою періодичністю світ підраховує матеріальні збитки від стихійних лих, військових розрух та інших потрясінь. Лише за минулий рік від землетрусів, повеней, цунамі та інших лих загинули майже півмільйона людей, мільйони постраждали.
Цей рік розпочав сумну статистику людських втрат великим землетрусом та цунамі в Японії. Країна, що зажила слави нечуваним економічним стрибком та досягненнями в електроніці й кібернетиці, стала безсилою перед природою. Автомобілі й кораблі, будинки й знесені мости – усе змішалося в каламутному шумовинні й плило у відкритий океан. Але найстрашніше, що ця велетенська хвиля, висотою в десять метрів, поглинала людей. Невелика за територією держава зазнала людських втрат, за приблизними підрахунками, біля тридцяти тисяч осіб…
Після кожного з таких лих, країни, які зазнали біду, з вдячністю приймають допомогу від співчутливих друзів чи й від недавніх ворогів. Але чи роблять якісь висновки для себе: чому так сталося, яка причина катастроф?
Впродовж кількох століть багато проповідників на основі Святого Письма передрікали час кінця світу. Найпереконливіше про останній час людського буття на землі говорить Сам Господь наш Ісус Христос. «Істинно кажу вам: Не лишиться тут камінь на камені, який не був би перевернений» (Мат, 24:2), – сказав Він своїм учням, котрі показували Господу храмові будівлі.
«Ви почуєте про війни та воєнні поголоски... Народ бо на народ повстане й царство на царство» (Мат. 24:6,7)…
Людство ще ніколи не знало такого стрімкого росту війн, як у ХХ столітті. За статистикою Червоного Хреста від початку ХХ століття у війнах було вбито понад 100 мільйонів чоловік. Число вбитих у військових конфліктах після Другої світової війни досягло 23 мільйонів. Лише в 1993 році сталося 29 крупних воєн. Повставав народ на народ у тодішній Югославії, Руанді та інших «гарячих точках» планети. Росло не лише число жертв, але й людська жорстокість, з якою брат пішов на брата.
Війна у Перській Затоці коштувала людству півмільярда щоденно: кожен випущений снаряд чи куля не лише вбивали на полі бою, нарощування воєнної потуги країн-агресорів було причиною вимирання з голоду в країнах «третього світу». Вартість лише одної смертоносної ракети вистачило б, аби годувати щоденними обідами цілу школу дітей впродовж п’яти років. А понад 100 мільйонів дітей від голоду та недуг помирають лише за одне десятиліття. Для того, щоб відвернути цих 100 мільйонів смертей, вистачило б коштів, що їх проїдає світова військова машина за два дні.
Причиною людських смертей є не лише стихійні лиха, але й ставлення людини до свого ближнього. В той час, як в одних країнах від голоду помирають люди, в інших тоннами знищують продукти харчування, щоб підтримувати темпи виробництва. 
«Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях» (Мат. 24:7)…
Здавалося б, у час, коли наука досягла таких висот, людству не можуть бути страшні жодні недуги. Проте, понад 5 мільйонів людей помирають щороку від різних форм раку, чумою ХХ століття став СНІД. У країнах, населення яких голодує, повернулися хвороби, які, здавалося, людство вже назавжди побороло: дифтерія, малярія, туберкульоз, холера та їх різновиди… 
У 1964 році на Алясці стався землетрус силою понад 8 балів. Від того часу у світі було так багато землетрусів, як протягом останніх двох тисяч років. Їх кількість прогресивно зростає: від ХХІ по ХІХ століття стався 21 землетрус, за одне ХІХ століття було вже 18 землетрусів, на початку ХХ – 33 землетруси, а наступні в 40 років – 93, що забрали життя понад 1 300 000 людських життів. 
«Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне» (Мат. 24:12)…
Сучасне покоління, потакуючи своїм прихотям, підтверджує пророчі слова Ісуса про ріст беззаконня та охолодження любові. Лише в США розпадається половина усіх шлюбів. Натомість у світі прогресує содомський гріх – збочення уже стають нормою й узаконюються. Збочення вводяться у навчальні програми шкіл, їх рекламують на телеканалах. Пропагуються також насильство, наркотики, відвертий сатанізм.
Однією з ознак кінця є перехід до єдиного світового уряду під керівництвом Антихриста. За пророком Даниїла він буде наділений багатьма виразними якостями: ораторством, характером лідера, лояльністю до всіх релігій. Але потім Антихрист заборонить всі релігії, зробить Єрусалим своєю столицею й змусить всіх поклонятися лише йому і його образу. У Біблії сказано, що Антихрист сяде в єврейському храмі й видаватиме себе за бога, вимагаючи поклоніння.
Антихрист введе свою систему кредитування «666» – про це також йдеться у Святому Письмі. Справді, сьогодні вже не лише говорять про електронне чіпування, але й втілюють його в життя. У багатьох країнах, у тому чисті й у нас, функціонує система безготівкового розрахунку за товари за допомогою пластикової картки. Далі будуть пластикові електронні паспорти з усіма даними особи, а потім – повністю керована система, де з вживленого у шкіру людини мікрочіпа інформацію зможуть не лише зчитувати, але й надсилати її через нього людині. Тобто, людина стане керованим зомбі-роботом, запрограмована на певні дії. Нещодавно проти введення у Греції пластикових паспортів з чіпами виступили тамтешні християни ортодоксальної церкви. Характерно, що для розблокування чіпа треба набрати «число звіра» – 666…
Тут тішить лиш одне: цьому злу настане кінець, бо зійде на землю Спаситель і буде над усім Суддею.
«І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне» (Мат. 25:46)…
Василь КИРИЛИЧ

09:32 Надіслано: Голос Господній · 0

Христова правда – незборима!

Впродовж останнього часу, як ніколи раніше, загострилася боротьба темних сил із Христовою правдою, Його наукою.
Наступ на християнство посилився кількома напрямами. Найперша лінія наступу, яку застосували антихристиянські сили - пропагування й узаконення неприродних, нелюдських та антиморальних ухилів людини, що є протилежними Христовому вченню та Божим Заповідям. Інакше кажучи, пропагуються людські збочення, які не лише абсолютно суперечать написаному в Святому Письмі, але й ідуть врозріз із людськими етичними нормами й зі здоровим глуздом.
Ще 29 квітня Парламентська Асамблея Ради Європи за мовчазної згоди її дванадцяти представників від України ухвалила низку документів, які закликають держав - членів Ради Європи легалізувати одностатеві партнерства та розширити права секс-меншин. Ця дата стала лише початком вкраплення нелюдських норм у життя українців. Факт загрози підписання у ПАРЄ антиморального документу тоді замовчувався, аби уникнути небажаної негативної думки українців щодо Євросоюзу - проекту антихристиянських сил. Про загрозу тоді вголос висловилися спільноти УПГКЦ - вони з протестом вийшли на маніфестації у містах Західної України та столиці нашої держави Києві. Шалений спротив організаторам та учасникам акцій протесту тоді чинили активісти із так званих організацій ЛГБТ (лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів), заручившись підмогою… ієрархії УГКЦ. Саме вони, відступники у фелонах та омофорах, поширювали серед вірних УГКЦ інформацію про відсутність загрози з боку ініціатив Євросоюзу та самих ЛГБТ-організацій, а організаторів акцій протесту проти узаконення збочень у нашій країні назвали провокаторами. У церквах зачитували різні "пастирські листи" та звернення, у яких вірним заборонялося брати участь у маніфестаціях протесту.
Наївно було б думати, що ієрархи та священики УГКЦ "спускали" розпорядження про заборону брати участь у маніфестаціях з самих лише міркувань несприйняття УПГКЦ як церкви, благословення на це дав глава УГКЦ, тепер уже колишній, Любомир Гузар. Його цитата з книги "Бесіди з блаженнішим…" "вони можуть жити разом…", йдеться про геїв, є епіграфом на одному із содомітських сайтів.
Про наступ на основи християнства свідчать останні ініціативи у Верховній Раді України та деякі кричущі події. Наприкінці лютого 2011 року українські парламентарі схвалили резолюцію 1755 з наголосом на зміни в Конституції України та українському законодавстві "під Євросоюз", ратифікувавши конвенцію про усиновлення дітей, де мало не узаконили можливість батьківства так званими одностатевими "сім’ями". А "вінцем" у пропагуванні содомітських забаганок у нашій країні стала реєстрація так званої громадської організації ЛГБТ-Християн "Центр Святого Сотника Корнилія", чи інакше - їхньої церкви…
Як не прикро говорити, кроками наступу на християнські основи сьогодні є деякі ініціативи та рішення, які лобіюються у самому Ватикані. Одне з них - ініціатива проголошення Івана Павла ІІ блаженним. А саме він, попередник Бенедикта XVI, спричинився до великого відпаду від Христової віри: у 1986 році у італійському місті Асижі Іван Павло ІІ скликав так звану всесвітню молитву за мир, де поряд з християнськими провідниками "молилися" шамани, імами та інші гуру найрізноманітніших культів та сект. Тим самим колишній глава Ватикану поставив на один щабель  Христову Церкву з поганськими організаціями та збориськами.
Колишній папа Римський сприяв також поширенню християнської псевдонауки, так званої історично-критичної теології (ІКТ) та її єресей. Він скасував екскомунікацію масонів і цим самим дав їм "зелене світло" на управління церквою та великий вплив у ній. Нагадаємо, що саме один із ватиканських масонів "благословив" призначення Любомира Гузара на главу УГКЦ, котрий після свого свячення Йосипом Сліпим 19 років не мав папського благословення й затвердження.
Результатом цих та інших відступництв Івана Павла ІІ є катастрофічний стан Католицької Церкви. А чи не є наслідком цього чимраз частіші нинішні світові катастрофи? Візьмімо лише минулий 2010 рік: землетруси у Гаїті з трьохсоттисячними жертвами, Китаї з жертвами в кілька тисяч, Чилі з сотнями загиблих, Туреччині та Гватемалі з жертвами в кілька десятків людей. Крім того - повені, цунамі, тайфуни, спекотні спустошення, масові викиди риб та загибелі птахів, виверження вулканів - у Китаї, Пакистані, Індонезії, Росії й інших країнах. Загалом природні катастрофи у світі лише в 2010 році спричинили загибель майже півмільйона людей, кількість потерпілих обчислюється мільйонами...
Що робити у теперішній ситуації, коли світ потерпає за чиїсь гріхи, а Церква при цьому мовчить? Правовірний Синод УПГКЦ листом звернувся до Святішого Отця Бенедикта XVI, у якому пропонує розпочати радикальну реформу Церкви. Серед іншого єпископи Української Правовірної Греко-Католицької Церкви пропонують відкликати від керівництва діючу ієрархію і призначити іншу - тих єпископів та архиєпископів, котрі визнають правдиву віру та відречуться єресей. І тоді Католицька Церква буде опорою для богобоязливого люду “і ворота пекельні не здолають її”.
Василь КИРИЛИЧ

12:33 Надіслано: Голос Господній · 0

За ім’я Твоє

Сьогодні ми маємо справу з наймасовішими переслідуваннями прихильників Христа за всю історію Церкви.
Як свідчать незаперечні факти, переслідування та гоніння християн сьогодні провокує найбільша антихристиянська організація... Євросоюз.
Міністри закордонних справ Польщі, Франції, Італії та Угорщини спрямували до глави дипломатів ЄС Кетрін Ештон лист про переслідування християн. Вони підкреслюють, що напади на християн, що почастішали особливо останнім часом, доводять "існування терористичної стратегії, спрямованої на взаємне протистояння релігійних громад, особливо нападаючи на місця їхнього поклоніння".
Про порушення права людини на віросповідування сьогодні заявляють і українські християни - з приводу дискримінації до Європейського Суду уже вдруге звернулися єпископи синоду УПГКЦ. Однак у Страсбурзі не дуже поспішають розібратися з переслідуванням християн в Україні, що ще раз підтверджує про "існування терористичної стратегії". Євросоюз при цьому не те, що байдужий - він заклопотаний іншим - просуванням в Україну антихристиянських “цінностей”, якими є так звані одностатеві “шлюби”, гендерна політика, ювенальна юстиція.
“Нам дуже прикро, - пишуть єпископи УПГКЦ у листі, - що Страсбурзький Суд на наше прохання, яке було надіслане факсом та офіційною поштою, взагалі не відреагував. Пройшов місяць і ми переконуємося, що всі документи про права людини, що стосуються релігії та віри, є лише клаптем паперу і вся т.зв. боротьба проти дискримінації стосується лише просовування збочених привілеїв для гомосексуалістів проти беззахисного населення”.
Нагадаємо, що представники громад УПГКЦ уже майже два роки протестують перед спорудою ОДА у Львові, вимагаючи законної реєстрації церкви.
Марія ЯРОВА

12:26 Надіслано: Голос Господній · 0

А той другий празник... зі стриптизом

Українська Церква святкує Обрізання Ісуса Христа за старим стилем 14 січня. Це свято символізує історичну подію, що сталася на восьмий день після народження Ісуса, згідно із законом Мойсея.
Таким чином ще раз наголошується, що Бог став чоловіком по плоті, водночас обрізання для юдеїв було знаком приналежності до богообраного народу. Тому Пресвята Діва Марія та Йосиф Обручник принесли немовля до храму, як того вимагав закон. Крім того, обрізання було прообразом Хрещення, даного людям з пришестям Сина Божого. Новозавітне обрізання - хрещення, повинно бути обрізанням наших гріхів і вад.
На свято Обрізання припадає також день пам'яті Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської, вселенського вчителя Церкви (IV cт.). Цього ж дня святкується Новий рік за старим стилем; у далекому 1699 році за наказом Петра І відповідно до європейського літочислення календарний відлік було перенесено на 14 днів назад, але Східна Церква й далі дотримувалася старого стилю календаря.
Коли говорити про святкування Нового року за старим стилем, чи по іншому старого Нового року, або ж Українського Нового року, то найважливішою його традицією є посівання. Звичай цей побутує здавна, люди вважали: чим більше прийде сівачів, тим щедрішим буде урожай. Посівав завжди хлопець...
Багату українську традицію сьогодні подекуди призабули, подекуди нею просто нехтують - чи то соромляться, вважаючи за щось віджите, чи лінь-матінка не хоче цікавитися своєю історією й звичаями. Але й це не найгірше. Гіршим є те, що під відродженням традицій часто-густо подають наспіх "зліплені" сценарії: святкування Нового року, для прикладу, з Дідом Морозом та Снігуронькою, з іншими модерними "прибамбасами". А найгіршим є маскування під українські звичаї поганських, мається на увазі нехристиянських, дійств, вульгарних розважальних заходів.
Саме так "святкували" Старий Новий рік в одному із фешенебельних трускавецьких санаторіїв. Афіші, розклеєні в Трускавці та Дрогобичі, сповіщали, що на "святі" буде... жіночий та чоловічий стриптиз. А далі йшов весь список "блатняка"  - учасників того збіговиська: два загадкові "Dj's", ще два не менш загадкові "Mc's", і четверо тих, хто "show progrsm", чи, по їхньому, показував назовні усе своє грішне тіло й тим "тяжко" заробляв собі на хліб.
Як видно з афіші, на "святі" були Снігуроньки-моделі, одягнені так, щоб зваблювати багатого й нетямущого клієнта, бо бідний і з розумом туди не втрапить. На голові модельок-блондинок був головний убір  - щось середнє між модерновим Санта Клаусом та постсовєцьким Дідом Морозом...
У час зимових Різдвяно-новорічних празників Українська Церква не дає дозволу на весілля, їх період розпочинається 24 січня. Для прийняття свого часу Церквою такого рішення була одна причина: щоб світськими веселощами не затьмарити найбільшої радості - народження Божого Дитятка Ісуса Христа. Тому проведення у цей час усяких світських розваг, тим більше відверто вульгарних, тобто, антихристиянських, є неморальним вчинком. Це відноситься як до організаторів, так і до учасників таких горе-дійств, до віруючих та невіруючих, до представників інших вірувань, адже, проведення таких заходів є зневагою  християн, їх почуттів, звичаїв та традицій. Винні у цьому ми самі, ті, хто називає себе християнами, важко ж бо уявити, що подібне може бути в якійсь мусульманській країні.
На жаль, згаданий стриптиз-захід був не єдиним у санаторіях та відпочинкових закладах Трускавця, де зневажено Божого Сина, котрого Єдиного маємо згадувати у ці зимові дні. У деяких закладах подібно "святкували" Святий Вечір. Звісно ж, що "святовечірні" дійства не символізували пісну вечерю Святих Апостолів, "святкування" радше нагадували бенкет тих, хто розіп'яв нашого Спасителя - від алкоголю їх розум був затьмарений, очі бачили світ у його задзеркаллі, їхні бажання прагнули наситити свою плоть, а душі були пустими...
Василь КИРИЛИЧ

12:04 Надіслано: Голос Господній · 0

Про содомський гріх – збочення

Життя - найбільший дарунок від Бога. Воно таке коротке й скороминуче, що декотрі зі створінь Божих впродовж життя навіть не знаходять часу, аби задуматися: для чого воно дане людині?

Від гріха до спасіння
Чому ми народжуємося й помираємо? Напевно є щось, що спричинює нашу смерть? Так, - це гріх. Саме через нього ми помираємо, але маємо надію на Життя Вічне. Живучи на цій прекрасній землі, ми часто забуваємо, що перебуваємо у вигнанні. Мешкаючи тут, нам важко уявити, яке воно - Життя Вічне там. Якщо людина - християнин, то усвідомлює, що вона вічна і повинна робити все для того, щоб успадкувати вічне щастя - Небо. Маємо таку нагоду, будучи ще тут на землі, а для усвідомлення Життя Вічного й Спасіння є Святе Письмо. Воно відкриває людині очі істини, бо надихнене Святим Духом через пророків та євангелистів. Саме Біблія допомагає нам пізнати Бога через Слово Боже і таким чином наблизитися до Нього.

Словами Біблії
Другим найбільшим гріхом, що кличе про помсту до неба, є содомський гріх - гомосексуалізм, лесбіянство, педофілія. Святе Письмо містить кілька фрагментів, де йдеться безпосередньо про гомосексуальні стосунки.
У П'ятикнижжі мужолозтво називається “гидотою”: “А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно!… Лев. 18:22”; “А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них! Лев. 20:23”.
У Новому Заповіті мужолозтво згадується у посланнях Святого Апостола Павла: “Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. Рим. 1:25-27”; “Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно виконує; знаємо й те, що закон не даний для праведника, але для беззаконних і непокірливих, безбожних і грішників, несправедливих і нечистих, для тих, що ображають батька й матір, для душогубців, розпусників, мужоложців, розбійників, ошуканців, кривоприсяжників і для всього іншого, що противиться здоровому навчанню, за доброю вісткою слави блаженного Бога, яка мені була довірена. 1 Тим. 1:8-11”.

Позиція Церкви
Спираючись на Святе Письмо, як Католицька, так і Православна церкви засуджують прояви гомосексуалізму, вважають гомосексуалізм одним із содомських гріхів. У катехизмі Католицької церкви говориться, що “схильність до гомосексуалізму об'єктивно невпорядкована і є важким досвідом”, а особи, що випробовують таку схильність, “закликаються до чистоти”. Особам же, які свою схильність до гомосексуалізму проявляють відкрито, відмовляють у навчанні в семінарії та освяченнях. Також Католицька церква не визнає одностатевих шлюбів.

Думки патріархів
Попередній патріарх РПЦ Алексій ІІ, відповідаючи на запитання ПАРЕ, назвав гомосексуалізм “хворобою” та засудив усілякі спроби його пропагування: “Це хвороба, ця зміна людської особистості. …Якщо десь ведеться нав'язлива пропаганда гомосексуалізму, що впливає головним чином на молодь, ми вправі поставити перед суспільством питання: подумайте, що потрібно підтримувати на рівні права й політики, а що ні”. Новий Московський патріарх, з огляду, мабуть, на це, що розмовляє з “європою”, висловився дещо інакше. “Ми приймаємо будь-який вибір людини, в тому числі в сфері сексуальної орієнтації. Це особиста справа людини. Але визнання цього факту в жодному разі не змінює нашої позиції у відношенні до самого явища", - заявив патріарх Кіріл на зустрічі з генсеком Ради Європи в храмі Христа Спасителя в Москві.
Категоричним щодо содомського гріха є й глава УПЦ КП. Патріарх Філарет говорить: “Церква не може зло називати добром, а темряву - світлом. До другого пришестя Христового вона буде засуджувати і боротися з цим гріхом. І жодні мирські сили не подолають її у відстоюванні правди Божої”.
Позиція глави УГКЦ, навпаки, викликала негативну реакцію у ревних християн. На 67-ій сторінці книги “Бесіди з Блаженнішим...” кардинал висловлює таку позицію: “Вони можуть жити разом, якщо наполягають на цьому. Добре, я певною мірою можу миритися з цим”. А ще: “Ми повинні визнати, що вони страждають, що вони мають певні права - і зупинитися на цьому”. На одному із сайтів гей-спільнот геї офіційно посилаються на слова Гузара, особливо про те, що “вони можуть жити разом”.
З різким осудженням легалізації у деяких країнах одностатевих шлюбів та інших узаконень содомського гріха виступили представники нової гілки УГКЦ, сформованої внаслідок відходу значної частини греко-католиків від єресей Любомира Гузара та підпорядкованої йому ієрархії. Мова йде про УПГКЦ - Українську Правовірну Греко-Католицьку Церкву, підпорядковану Синоду, керованому архиєпископом Михайлом Осідачем. Єпископи УПГКЦ не лише піддали гострій критиці книгу Любомира Гузара “Бесіди з Блаженнішим...” за її єретичний зміст, але й виступили проти можливих поступок державою у бік легалізації проявів содомського гріха в Україні - гомосексуалізму, лесбіянства, педофілії.

Звичаї й традиції
Україна завжди вважалася країною високих моральних цінностей, особливо щодо сімейних основ. Деякі псевдоісторики, аби заплямити моральність нашого народу, вигадували у своїх “історичних” публікаціях, нібито запорізькі козаки грішили содомським гріхом. А ось що пише з цього приводу авторитетний український історик Дмитро Яворницький: “Зв'язок із жінкою і содомський гріх, з огляду на звичай, що забороняв січовим козакам одруження; кривда жінки, коли козак “знеславить жінку, як не належить”, бо такий злочин “до знеславлення усього Війська Запорізького служить”... вважалося у козаків кримінальним злочином і тягло за собою найсуворіше покарання”.

Висновок
Життя дароване нам лише один раз і більше можливості поправитися не буде. Слід завчасно думати про покаяння і жити згідно зі Словом Божим -Святим Письмом і Заповідями Божими, бо з пекла немає вороття. Диявол має ненависть до людей і заздрить їм, він намагається згубити якомога більше людських душ, зараз лукавий лютує найбільше, бо наближається кінець злу, а значить і диявола. А Господь наш, Спаситель Ісус Христос - милостивий і лагідний, Він любить усіх, котрі прийдуть і скажуть: “Господи, помилуй мене грішного”.
Слава Ісусу Христу!
Слава навіки Богу!
Василь КИРИЛИЧ

22:12 Надіслано: Голос Господній · 0