Мирон Бендик захищає "офіційну" УГКЦ

Буквально у перший день жовтня на Інтернет-сторінці RISU (релігійно-інформаційна служба України), а трохи раніше, 26 вересня цього року, на сайті Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, появилася публікація митр. прот. Мирона Бендика під назвою "Що пишуть про себе "підгорецькі отці"? Її поява - реалізація обіцянки отця Мирона написати "розвінчання" діяльності підгорецьких монахів у з в'язку із 5-річчям їх перебування в Україні. Ще обіцяв ректор Дрогобицької духовної семінарії видати цю публікацію брошурою.

"Розвінчання" діяльності підгорецьких монахів, викладене на суд читачів, сам автор розділив на декілька невеличких розділів: "Початки", "Діяльність в Україні", "Таємнича хіротонія" та інші. Щодо суті викладеного отцем Мироном Бендиком, то крім невмотивованих емоцій у публікації виразно простежуються:

1) абсолютно спотворений опис діяльності підгорецьких монахів у лоні УГКЦ, а також причини та шляхи появи їх в Україні;

2) нерозуміння і, відповідно, викривлення діяльності підгорецьких отців на теренах України;

3) викривлене трансформування та власна інтерпретація автора "Що пишуть про себе…" стосунків підгорецьких монахів з Ватиканом;

4) неправдива інформація про діяльність та статус контемплятивного монастиря у Брюховичах;

5) перекручене тлумачення висловлювань щодо об'єднання з іншими церквами;

6) спотворені судження про нові єпископські свячення та викривлена інформація про свячення й діяльність єпископів Йосафата Каваціва та Михайла Осідача;

7) неправдива інформація про "відлучення від Церкви" та свідоме замовчування окремих деталей цієї процедури;

8) абсолютно непереконливі оправдання єретичних висловлювань Любомира Гузара.

А тепер спробую аргументувати усе в цитатній формі, як це намагався зробити у притаманному йому стилі ректор Духовної семінарії.

- "Отці набули певності, що вони вже охрещені Святим Духом".

Так висловлюється о. Мирон. Певність про присутність Святого Духа вселяє у людину Його поява. Дух або є в нас, або Його немає. Навіювати собі, що у нас вселився Дух Святий, ніхто не може, тим паче, й комусь говорити за іншого - не пасує.

- "Вороги Церкви підступно провели блаженнішого Любомира, котрий під "сповидною чисткою обряду" робить "схизматичні заяви… про об'єднання з православними".

Це автор навів цитату підгорецьких єпископів. Але ж підгорецькі монахи "не відкрили Америки" у висвітленні приходу Любомира Гузара до керівництва УГКЦ. Про це описав у своїй книзі "Як Стефан став Митрополитом" греко-католицький митрополит Стефан Сулик.

- "Одним із плодів їхніх реколекцій стало рішення сестер монастиря святого Іллі в Брюховичах відокремитися від ЧСВВ, бо сестри мають "іншу харизму", і оформитися в контемплятивний монастир папського права".

Абсолютна неправда! Контемплятивний монастир був заснований у 1925 році Андреєм Шептицьким зі статусом "папського права". Під час виходу УГКЦ з підпілля монастир поспіхом "централізували".  Тепер він лише поновив свій статус.

- Нарешті сам факт: оо. Гітюк, Шпіржік, Догнал і Обергаузер повідомляють про їхнє висвячення на єпископів УГКЦ. При цьому імена святителів, час і місце свячень не вказуються.

Хто і з якою метою хоче знати імена святителів нових єпископів - для нових утисків? Ними уже ситі, крім підгорецьких владик, усі, хто їх підтримує. На усе свій час, за найближчої доброї нагоди про це першим буде знати Святіший Отець у Ватикані. До слова, від 1977 року аж до 1995-го таємні архиєрейські свячення Любомира Гузара не визнавалися папою, аж поки Антоніо Франко, папський нунцій, не вистарав цього. 

 - Не зважаючи на всі спроби отців уникнути відлучення, воно таки сталось.

Не сталось, таки. Бо завершальним етапом цієї процедури мусить бути папське потвердження. А без нього - це звичайний самосуд!

- 7 жовтня Римська Апостольська Сигнатура не визнала обґрунтованість апеляції і іменем папи залишила відлучення в силі.

Це перекручена подача факту, своє тлумачення. "Відлучення" чинив церковний суд за участю місцевої церковної влади, хоча був некомпетентний у цьому. Лише Римська Апостольська сигнатура має повноваження судити монахів "папського права". Вона ж не потвердила рішення суду, а висловилася, що не хоче втручатися у справу.

- Підгорецькі отці, побачивши, що до них не приєднався жоден єпископ, декан чи священик УГКЦ, заходилися з 2009 року створювати власну церкву… Бачачи неприйняття "правовірного синоду" священиками.

Так, офіційно до нової УПГКЦ наразі не приєдналися єпископи та священики УГКЦ,  але про її підтримку багато з них висловилися на адресу Правовірного Синоду. 

- Обіцянка висвятити "правовірного священика" за відсутності семінарії відкриває можливість "висвячення" для випадкових і безвідповідальних "кандидатів". І отці від слів переходять до діл, "висвячуючи".

Хочу нагадати авторові публікації висвячення" експромтом" священиків на початку 90-х, а також перевисвячення православних отців. Підгорецькі ж владики схизматиків не висвячують і не перевисвячують.

- "Само по собі за певних умов… об'єднання (з якоюсь православною Церквою) було б позитивним"… "прийняти юрисдикцію Московського патріархату".

Про це навіть папа Римський говорив. Висловилися і підгорецькі владики з приводу цього, але не в такому розумінні, як це комусь хочеться подати. 

- Перспектива підгорецьких отців…  - виродитися в фанатизовану тоталітарну секту. 

Риси справжнього сектантства проявляються якраз у священиків "офіційної" УГКЦ - самоізоляція, не бажання жодного діалогу, злоба. Наочний доказ - зустріч із секретарем Конгрегації для Східних Церков 1 жовтня, на яку прибули й підгорецькі владики; свідками агресії з боку дрогобицького священства стали чимало дрогобичан.

- За даними люстрації, проведеної в Чеській Республіці, о. Догнал у роки комунізму був завербований спецслужбами, тоді керованими з московського центру.

Сама служба безпеки Чеської республіки спростувала усі ці дурниці, виплоджені тоталітарною системою й підтримувані тими, хто не хоче відродження нашої УГКЦ.

Василь КИРИЛИЧ

P.S.У наступному числі вісника “Голос Господній” буде продовження теми: спростування “розвінчання” діяльності підгорецьких владик.