Впустити в оселю Ісуса не завадить ніхто

Власники приватної садиби в старій частині міста вирішили звести на своєму подвір'ї тимчасову дерев'яну споруду, яка певний час служила би за каплицю.

Будівництво розпочали після відповідних консультацій у відділі архітектури Дрогобицького міськвиконкому; власники були свідомі, що для будівництва навіть такої простої споруди необхідне дотримання архітектурних та пожежних норм.
Зведення каплиці, звісно, не пройшло повз увагу дрогобицьких панотців. Коли вони "вирахували", що в каплиці, ймовірно, будуть служити "підгорецькі", то запустили всі можливі, за своєю суттю протизаконні, методи протидії будівництву. Можна позаздрити пильності священиків, котрі членів будівельної бригади вирізнили з-поміж звичних прихожан своїх церков: на будові не пили горілки, не лихословили матюками, а навпаки: впродовж дня по декілька разів молилися спільні короткі молитви. Дрогобицькі парафіяльні властителі зробили висновок: це "підгорецькі".
Не довго думаючи, "святі отці" винайшли оригінальний спосіб протидії будівництву: провели поквартирний обхід сусідськими від будівництва садибами. Думаєте, щоб помолитися за своїх вірних, аби їх минула епідемія грипу? Ба ні! Мета цих візитів була аж зовсім не душпастирська: отці  цькували мешканців вулиці Копистянського на власників подвір'я, де зводилася каплиця. Невдовзі сусіди, котрі мирно жили впродовж десятків років й в усьому годилися, стали ненависними один до одного. Після обробки їх "душпастирями" вони геть забули про християнську мораль, про людські чесноти. Не обійшлося й без втручання міліції, бо накручені священиком сусіди нападали з погрозами на майстрів, які зводили каплицю, вимагали сертифікати на будівельні матеріали тощо. Сусіди ж з іншого боку подвір'я влаштували відеоспостереження за ходом робіт, погрожуючи не допустити майстрів до обійстя, де велося будівництво, грубо ображаючи їх.
Але й цим не закінчилося. "Душпастирі" через своїх "довірених осіб" почали атакувати членів родини та родичів власників подвір'я, де велося будівництво, провокуючи родинні конфлікти. Віднайшли телефони й адреси - як справжні професійні нишпорки.
У день великомученика Дмитрія, 8 листопада, було урочисте освячення каплиці Різдва Христового (перша церква правовірних греко-католиків у Дрогобичі ). Прибуло багато вірних - серед місцевих та приїжджих були й дуже знані та поважні особи. Піднесено та урочисто пройшло Богослужіння, яке очолив владика Методій, єпископ УПГКЦ. Усі мали можливість приступити до Святої Сповіді. Надзвичайне благословення зіслав того дня Господь на це освячене місце, багато людей відчули зцілення. Завітали до каплички під час Божественної Літургії й сусіди, ще нещодавно підступно зведені своїми "душпастирями". Переповнене лагідністю, покорою й любов'ю Ісусове Пресвяте Обличчя, яке споглядало із подарованого владиками Правовірного Синоду чудового образу, що прикрасив каплицю, приваблювало до себе всіх присутніх. Люди довго не хотіли розходитися. Після Літургії був невеличкий святковий концерт.
Не затьмарили свята ненависні вигуки з погрозами групи людей, що "просвітлені" місцевим парохом поверталися з церкви Спаса. Місцевий "душпастир", вочевидь, на Святій Літургії більше акцентував не на Божому Слові і покаянні, а на розпалюванні ворожнечі між сусідами. Не зашкодив Святій Літургії у новій капличці і наряд міліції, викликаний під час Богослужіння збаламученими сусідами. Міліціянти ж заспокоїли сусідів: в каплиці нічого протизаконного не відбувається, люди моляться і прославляють Бога.
Для того, щоб утвердитися й міцно стояти у своєму "ремісничому цеху", у яке перетворили Церкву, "святі отці" не гребують ніякими методами. Усе це контролюється "згори", про віру і мораль тут не йдеться. Бо мораль панотців церковної ієрархії УГКЦ є віддзеркаленням "розуму і честі" свого ієрарха. А про "утвердження" Любомиром Гузаром УГКЦ, "дбання" про її авторитет, говорить хоча б наступний факт. Коли кардинала запитали, чи він нічого не мав би проти, "...якби на Святоюрській горі, через дорогу з'явилася мечеть", то знаєте, що "розум і честь" наших греко-католиків відповів? Відповідь Любомира Гузара була такою: "А чому б і ні!? Якщо вони там є, якщо є люди, які хочуть того, які справді вірять і моляться, то чому б і ні?"
Що ж виходить? Збудувати мечеть в самому серці християнства в Галичині Блаженійший із великої своєї толерантності може дозволити. А от молитися греко-католикам у каплиці, в якій голоситься слово про Ісуса, його підлеглі зі всіх сил намагаються не допустити. Де ж подівся ваш лібералізм, шановні “святі отці”? Чому не було чути вашого твердого слова, коли в Дрогобичі будувалося Царство свідків Єгови, чи інші сектантські будівлі? Скажете, що це приватна справа сектантів і втручатися в неї не дозволено? Але ж каплиця Різдва Христового збудована саме на приватному подвір’ї, а в ній поклоняються нашому Богові ревні греко-католики. То ж, яке вам діло до них, і чому стільки галасу, аж до прийняття спеціальних рішень міської ради, депутатами якої ви так цинічно маніпулюєте? Хіба у нас Церква не відділена від держави? Не чути вашого голосу, шановні панотці і з приводу аморальної літератури, якою переповнені газетні кіоски міста. Жодного слова не прозвучало проти організації поганських святкувань Хеллоувіну, а спровокована вами справа боротьби проти греко-католицької каплиці стала найрезонанснішою подією останніх днів у нашому місті. Воістину, ваше лицемірство багатократно перевершило фарисеїв, що розіп’яли Ісуса 2000 років тому.
Тож нехай Божа благодать завжди перебуває над нашим містом. Хай добрий Ісус зсилає для всіх нас взаємне примирення і любов. І ніяка злоба псевдопастирів не зможе подолати Господню добрість.
Богдан ЯСЮРА
Від редакції.
Про розклад богослужінь у Церкві Різдва Христового дізнавайтеся за редакційними телефонами чи на Інтернет-сторінці вісника “Голос Господній”.