Така близька й така далека

Дорога до Господа у кожного своя. Хтось прагне пізнати Всевишнього за життя, а хтось зустрічається з Ним уперше й востаннє по іншому боці людського буття - там, на Небі...

У Дрогобичі почала діяти церква правовірних греко-католиків - перша парафія УПГКЦ. Від того дня, коли на приватному подвір’ї почали зводити скромненьку споруду для молитовних потреб християн, минув лише місяць. На саме будівництво пішло всього дев’ять днів - на десятий уже служилася перша Літургія.
Відкриття вірними УПГКЦ своєї власної церкви викликало, без перебільшення, шок у верхівки “офіційної” УГКЦ,  неабиякий спротив активізації нової спільноти чинили накручені отцями політики місцевого штибу. Зокрема, депутати міськради цьому питанню присвятили аж декілька сесійних засідань: їх турбувало, що у місті з’явилися, за їх оригінальним висловом, “нелегітимні” християни, котрі моляться без офіційного на це рішення Києва. “Таким чином їхня діяльність в Україні є нелегітимною і літургійні відправи у Дрогобичі та інших містах є незаконними”, - йшлося у спеціальному зверненні місцевих законотворців до дрогобичан. Ініціаторами такого “звернення” були “помаранчеві” депутатки Сятецька та Моцяк, їх підтримали депутати з інших партій, що називають себе “демократичними”.
Ініціативу боротьби з небажаною для розміреного церковного устрою Дрогобича спільнотою підхопили й місцеві газетярі, радіо та телебачення. Робили це з партнерського обов’язку перед владою чи з власної ініціативи у пошуку “гострого” матеріалу - важко сказати, однак, майже усі ЗМІ місцевого штибу розповідали дрогобичанам, які “неправильні” ці “підгорецькі” і просили-благали, цитую, “жодними діями чи молитвами не підтримувати новоявлену релігійну громаду та її організаторів”.
Без сумніву, ці заяви дрогобицьких законотворців через ЗМІ дали для них зворотній ефект і, навпаки, позитивний для нової спільноти - вірних УПГКЦ. Бо на кожну наступну Службу Божу у каплицю на вулиці Копистянського приходило щораз більше людей. Останньої неділі листопада уже правилися дві Літургії - невеличке приміщення розміром 6х15 метрів ледве уміщувало парафіян Церкви Різдва Христового, за приблизними підрахунками було їх цього дня 400-450 осіб.
Попереду у дрогобицької спільноти вірних УПГКЦ відкриття нових храмів, монастиря. Коли це буде - на все воля Божа. Яким чином це буде відбуватися - також у Його планах. При будівництві дороги до Бога вірні покладаються на Його силу, мудрість і вірний дороговказ. За Божої підтримки встократ збільшується людська сила, помножується людське розуміння і одухотворена, людина прямує дорогою до Господа - такою близькою й такою далекою...
Протягом невеличкого періоду в Дрогобичі зміцнилися основи спільноти, що прагне жити по-Божому, дотримуюється традиційної науки української греко-католицької Церкви, водночас, оберігаючи добрі народні християнські звичаї, обряди. У цьому пориві на перешкоді не стане ніхто - ані чиновницькі розпорядження, ані паплюження з боку відступників від Христової віри, ані інші підступні дії супротивників. Бо наша дорога - до Господа Бога.
Василь КИРИЛИЧ