4 груд. 2009 р.

Псевдодуховне братання


Протягом останнього часу спостерігається “духовна” дружба кардинала Любомира Гузара з Головою Українського Реєстрового Козацтва (УРК) професором Анатолієм Шевченком.
На одній із зустрічей з Анатолієм Шевченком за “круглим столом” Любомир Гузар патетично виголосив: “Мені приємно, що ми маємо нагоду бути з вами, з людьми високих професійних якостей, людьми, які вміють відроджувати духовність”. Чи знайомий кардинал з “духовними працями” доктора богослов’я (?!) Шевченка, чи ні, але глава УГКЦ мав би знати, з ким має справу, сідаючи за “круглий стіл”, називаючи найстаршого “козака” духовним братом.
А праці “духовного брата” настільки багаті своїми “шедеврами", наскільки різнобічно розвинене мислення й світогляд козака-богослова. Подивуватися тут є чому. Взяти хоча б його вислів в одній із статей друкованого органу УРК: „Козакам була відома магія, телекінез, левітація, телепатія, гіпноз, сугестія... Свій початок козаки-характерники ведуть ще від давньоукраїнських язичницьких волхвів (віщунів, чародіїв)”. Не хвалиться козацький гетьман християнською духовністю козаків, не наводить приклад зі сторінок історії, як ті вмирали на палях за віру Христову, стіною ставши проти нашестя магометанів...
Мало того, новітній “знавець” козаччини виявляє у собі ще й схильність до буддизму. „Людина багато разів приходить на цей світ для того, щоб очищатися”, - висловлює думку Анатолій Шевченко у радіопрограмі “Обрії”. Тут уже йдеться про реінкарнацію, тобто, переродження душі, а це заперечує основні правди християнської  віри - безсмертя душі, небо, пекло і Христову спокутну смерть за наші гріхи.
У народі кажуть: “З ким поведешся, того й наберешся”. Дружба кардинала Гузара з гетьманом говорить сама за себе: глава УГКЦ визнає філософію Анатолія Шевченка за віру, мало того - радіє, що ця маячня передається людям. Тут варто процитувати Блаженнішого: ”Віра і позиція очільника УРК передається людям, які все частіше приходять до Церкви, де панують любов, світло, радість”.
До речі, чи відомо вам, як складають присягу кандидати у реєстрові козаки? З мечем гетьмана біля шиї посвячуваного. Той при цьому запевняє, що присягає Богові. А, може, своєму, псевдобогові - напівбуддистському,  напівязичницькому?
Василь КИРИЛИЧ

0 Responses to “Псевдодуховне братання”

Дописати коментар