Впадьте ниць перед Ним!

Папа Римський Бенедикт ХVІ закликав католиків ставати на коліна під час Причастя і отримувати його одразу на язик, повідомляють портал Credo і видання "News Blaze".

"Ми, християни, встаємо на коліна перед Святим Причастям тому, що знаємо і віримо, що знаходимося в присутності Єдиного Бога", - пояснює Папа.

О.Василь Зінько, ЧСВВ у статті “На ім’я Ісусове” на основі аналізу євангельських текстів відзначає чотири способи наблизитися до Ісуса: впасти ниць перед Ним, впасти до ніг, стати навколішки і поклонитися.

Впасти ниць перед Ним

Впасти "ниць" - це суто наше рідне слово і означає схилитися чолом аж до землі перед величчю Божою. Про це знаходимо такі свідоцтва в Євангеліях:

“От три царі "увійшли до хати і, побачивши Дитятко з Марією, Матір'ю Його, і, впавши ниць, поклонилися Йому" (Мт. 2,11).

Подібного вимагав і спокусник від самого Божого Сина, коли мовив: "Оце все дам тобі, добра світу цього, як упадеш ниць і поклонишся мені" (Мт. 4,6). Рівно ж як апостоли Петро, Яків та Іван побачили переображеного Христа на Таворі, то впали ниць перед Ним (Мт. 17,6). В Оливнім городі, у Гетсиманії сам Ісус упав лицем до землі (Мт. 26,39). Прокажений, побачивши Ісуса, припав ниць і почав Його благати уздоровлення (Лк. 5,12). Самі духи нечисті, бачивши Його, падали ниць перед Ним та й кричали: "Ти - Син Божий" (Мр.3,11).

Отож, аж шість доказів знайшли ми, що перед Сином Божим належить схилити голову і чоло та ще й аж до землі!

Впасти до ніг

По Переображенні приступив до Ісуса "один чоловік і, припавши Йому до ніг", просив Ісуса змилуватися над своїм сином, що був причинний (Мт. 17,14).

Коли апостол Петро намагався по воді підійти до Ісуса, але злякався, і Христос його витягнув та й вони опинилися в човні, то Він і ті, що були з Ним, вклонилися Йому до ніг, кажучи: "Ти істинно Син Божий" (Мт. 14,33). Коли Господь Ісус пішов у краї Тиру та Сидону, до Нього прийшла ханаанянка, просячи за свою біснувату дочку, то вклонилась Йому в ноги (Мт. 15,25).

Грішниця Магдалина Ісусові ноги слізьми обмивала і волоссям обтирала їх (Як. 7,38) - зрозуміло, що мусила до тих ніг і голову свою, і лице прихилити. Жінка, що доторкнулася потайки до одежі Господа Ісуса, упала Йому до ніг і розповіла про своє раптове одужання (Лк. 8,47).

Коли наставник божниці Яїр просив за здоров'я своєї дочки, то упав Йому до ніг, як пишуть Марко (5,22) і Лука (8,41).

Жінки-мироносиці прийшли і кинулися воскреслому Ісусові в ноги та поклонилися Йому (Мт. 28,9), а це свідчить, що у великодній час треба припадати навколішки і падати до ніг, бо це зробили, як взірець для нас, самі святі жінки-мироносиці, перші шанувальниці воскреслого Господа. А впасти до ніг, то обов'язково і свої ноги зігнути-приклякнути!

І той біснуватий, що в нім сидів аж легіон бісів, припав Ісусові до ніг (Лк. 8,28).

Стати навколішки

Сам Ісус Христос в Оливнім городі, ставши на коліна, почав молитися (Лк. 22,41) - Він сам дав нам приклад, як то перед Богом поводитися! Коли Ісус вирушив в дорогу, прибіг один, впав перед Ним навколішки і почав питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?" (Мр. 10, 17). Це був отой багатий, юнак, що не мав відваги через багатства покинути світ і піти за Христом.

У час чудесного ловлення риби, коли Господь наказав закинути сіті, хоч уночі нічого не зловлено, Петро припав до колін Ісуса (Лк. 5,8). Додамо, що падати навколішки перед володарем чи божеством - це давній звичай, відомий у всіх народів. Вояки під час суду над Христом падали перед Ним на коліна і насміхалися над Ним, як це є в Матея (27,20) і в Марка (15,20). Звичайно, можна перекрутити останній аргумент, мовляв, якраз це і є "латинізація". Та сьогодні оте клячання цілком перестало бути чимось латинським, бо ніхто в них не вклякає до св. Причастя, тож клячання є нині найкращим аргументом, що ми є інші християни - східні чи, пак, українці-католики!

Поклонитися

Це слово часто згадується в Євангеліях. Так, уздоровлений Господом Ісусом сліпець чи, пак, сліпонароджений, зустрівся потім з Ісусом і увірував, що Він - Син Божий та Йому поклонився (Ів. 9,38). Прокажений приступив до Ісуса і поклонився Йому, прохаючи уздоровлення (Мт. 8,2).

Під час спокушування дияволом-сатаною Христос говорить, що тільки Богові треба поклонятися.

Слово ж "приступити" має на додаток ще й такі епітети: сотник приступив, благаючи (Мт. 8, 5); сліпці приступили ще й кричали (Мт. 9,33); а вигнаний злий дух знову намагався приступити до душі з сімома значно гіршими від нього (Мт. 12,43).

Отож, саме слово "приступити" є тільки простим підходом до Христа і немає нічого, пов'язаного з пошаною, яка належить Христові, втаємниченому в Пресвятій Євхаристії.

Повернімося до Павлових слів филип'янам. Апостол народів говорить, що в небі припадають на коліна перед Ісусом чи, навіть, на саме Його ім'я. І тому ми на землі звикаймо, що й тут треба схилятися перед Його іменем, щоб нам не було важко схиляти коліна колись у вічності та в безмежному блаженстві.

Підготував

Богдан РОМАНЯК